Бронхіальна астма: діагностика та лікування в АirDOC

Бронхіальна астма — це хронічне захворювання, що проявляється запаленням у стінці бронха, зазвичай алергічного характеру.

Бронхіальна астма супроводжується набряком і спазмами слизової оболонки, провокує порушення дихання та напади задишки.

Захворювання визнано серйозною проблемою, оскільки сьогодні у світі від нього страждає до 8% дорослого населення світу. Вмирає від бронхіальної астми близько 250 тисяч пацієнтів на рік.

Основні причини захворювання

Найчастіше головною причиною бронхіальної астми є алергени, до найпоширеніших із них належать:

• тварини. Особливо кішки та собаки, а саме їхня шерсть, слина та епідерміс;
• побутовий пил та пилові кліщі. Вони мешкають усюди, особливо в матрацах, килимах, м’яких меблях, постільних речах, одязі та м’яких іграшках;
• спори плісняви та пилок. Спори грибів плісняви живуть у вологих приміщеннях та місцях;
• лікарські засоби;
• тютюновий дим;
• хімічні речовини, які містяться у мийних засобах.

До загрозливих чинників розвитку патології відносять генетичну схильність, переохолодження та стреси.

Також астма може розвинутись і на тлі багаторічної роботи на шкідливому виробництві.

Основні симптоми бронхіальної астми

• Задишка, за якої пацієнтам часто складно зробити видих.
• Кашель, що стає дедалі сильнішим уночі.
• Хрипи або свисти у грудях, які часто чути на відстані.
• Часті застудні захворювання.
• Відчуття тяжкості або закладеності в грудях.

Симптоми бронхіальної астми пов’язані зі змінами, що відбуваються у бронхах: звуження бронхів, набряк слизової оболонки, вироблення слизу.

Діагностика бронхіальної астми

Під час встановлення діагнозу найчастіше проводять диференційний діагноз з іншими захворюваннями, які можуть протікати під маскою бронхіальної астми або нагадувати деякі її симптоми. Діагностику бронхіальної астми проводять лікарі алерголог-імунолог або пульмонолог.

Основні методи діагностики

Аналіз крові. У період загострень можна виявити зміни в загальному аналізі крові (підвищення ШОЕ та еозинофілів). Для оцінки тяжкості дихальної недостатності актуальною є оцінка газового складу крові.

Загальний аналіз мокротиння. У біологічній речовині можна виявити велику кількість еозинофілів, спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена. У пацієнтів із інфекційнозалежною патологією виявляють нейтральні лейкоцити. Їхня присутність у великій кількості характерна для стадії активного запалення.

Оцінка імунного та алергологічного статусу. Під час захворювання змінються показники імунного статусу, а також важливо визначити спектр чутливості до різних алергенів.

Спірометрія. Це обстеження дає змогу оцінити ступінь обструкції бронхів (однієї із форм дихальної недостатності), а також підтвердити діагноз.

Спірометрія з броходилятаційним тестом. Дає змогу визначити зворотність обстукції бронхів та підвердити або виключити діагноз бронхіальна астма.

Визначення FeNO ( Оксиду азоту). Виявляє алергічне запалення верхніх та нижніх дихальних шляхів та його ступінь.

Пікфлоуметрія. Обстеження дає змогу оцінювати стан пацієнта в динаміці.

Важливо! Діагноз «бронхіальна астма» повинен ставити винятково лікар. Будь-яка самостійна терапія без з’ясування патології та її причин може бути небезпечною для пацієнта.

Методи лікування бронхіальної астми

Бронхіальна астма — це хронічне захворювання, яке потребує постійного спостереження у фахівця. Слід розуміти, що захворювання є хронічним, і повністю позбутися його неможливо. Але досягти тривалої ремісії вдається у більшості випадків, якщо пацієнт готовий до терапії та дотримання рекомендацій фахівців.

Терапія складається із кількох напрямів

1. Елімінаційні заходи, спрямовані на максимально можливе усунення або обмеження контакту з причинно-значущим алергеном; усунення факторів, що провокують захворювання.

2. Медикаментозна терапія складається із двох моментів: усунення нападів задишки інгаляційними препаратами та базисна терапія, спрямована на зменшення симптомів астми, досягнення ремісії захворювання. Із цією метою використовують як інгаляційні, так і таблетовані форми лікарських засобів.

3. Алерген-специфічна імунотерапія спрямована на усунення надмірного впливу імунної системи людини на навколишні алергени. Її проводять за наявності алергії на побутові та пилкові алергенів і за відсутності протипоказань у дітей (із 5 років) та дорослих.

Наші лікарі знають, як допомогти вам подолати алергію навіть у найскладніших випадках

Романюк Лілія Іванівна

Дізнатись більше

Гогунська Інна Володимирівна

Дізнатись більше

Зайков Сергій Вікторович

Дізнатись більше

Левченко Анастасія Романівна

Дізнатись більше

Немировська Наталія Володимирівна

Дізнатись більше

Бачинська Олена Юріївна

Дізнатись більше

Мірошніченко-Голак Лариса Едуардівна

Дізнатись більше